A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Покровсько-Багачанська громада
Полтавська область, Хорольський район

Історична довідка

Село Покровська Багачка знаходиться в лісостеповій зоні. Розташоване в північно – західній частині Хорольського району, на трасі Київ-Харків-Довжанський за 13 км. від районного центру м. Хорол та за 120 км. від обласного центру м. Полтава.

             Площа населеного пункту 347 га.

             Кількість населення 1192 чол.

             Кількість дворів 583.

             Дата проведення Дня села 15 жовтня.

             Наше село відоме з І половини ХVІІ століття, назву його пов’язують з назвою річки – лівої притоки Сули – Багачки. Другу частину назви – Покровська було добавлено значно пізніше в ХІХ столітті  після будівництва церкви, до цього часу населення села святкує храм на Покрову 14 жовтня  в цей день була освячена церква.

              Про наше село згадує Т.Г. Шевченко   в повісті «Близнецы». В 1845 році по дорозі з Лубен до Веселого Подолу він був проїздом у нашому селі. Коли власником села був майор Алексеев то воно називалося Майорщина.

              Січень 1918 року, в селі встановлена радянська влада. Почали створюватися сільські та повітові органи влади. В цьому році на базі господарства поміщика Квітки створено першу комуну.

              1923-1926 р.р. село стало називатися Ленінське. а ще воно стало районним центром.

              Перші кроки в перебудові індивідуального селянського господарства в колективне спостерігали майже всі селяни. Днем народження колгоспу «Нове життя» стало 9 травня 1926 року. Першим головою колгоспу був Лапко Іван Григорович.

                1932-1933 р.р. страшний час голодомору. Не оминув він і наше село. Люди вимирали цілими сім’ями.

                1935 рік. Почала працювати Покровськобагачанська МТС. першим директором був призначений Нетеса Степан Миколайович.

                Після Великої Вітчизняної війни село відбудовується. 5 травня 1949 року стає до ладу цегельний завод. В цей же рік стало працювати  і торфпідприємство.

                В 1950 році пройшло укрупнення господарств. Колгосп «Нове життя» і Настасівський колгосп «імені Леніна» об’єднали в одне господарство «Червоний прапор».

                 Село розвивалося і розбудовувалося в 1953 році в Покровській Багачці будують нове додаткове приміщення школи. а за наступні два роки споруджено нові магазини, дитячий садок, чайну, швейну майстерню, контору колгоспу, готель, будинок Агрокультури. В 1956 році почала діяти електростанція. Потужність нової електростанції була невелика, всього 35 квт. але лампочки засяяли в 206 оселях.

                 Гордістю і окрасою Покровської Багачки стає лікарня під керівництвом Анастасії Падусенко. Сім лікарів і тридцять дві медсестри могли обслужити одноразово 75 хворих.

                 Почав працювати новий будинок культури. який очолив Віталій Федорович Олійник. Він став культурним осередком для всього села.

                 Славилась Багачка і своїм хлібом, який випікали на місцевому хлібзаводі. Випікали всього 11 сортів хліба Цей хліб знали далеко за межами рідного села.

                 1980 рік – Олімпійські ігри. І саме через Покровську Багачку був пронесений Олімпійський вогонь – незатухаючий факел запалений в грецькій Олімпії.

                1984 рік – колгосп «Червоний прапор» стає одним із перших переможців у Всесоюзному Соціалістичному змаганні. З цієї нагоди в село приїжджав перший секретар обкому Компартії України  Федір Трохимович Моргун і вручив Почесну Грамоту.

                Видатні земляки:

  • Гриценко Михайло Іларіонович, 1906 р.н. – народився в родині селянина бідняка, закінчив військове артилерійське училище в м. Києві, з 1928 року в Червоній Армії. З перших днів Великої Вітчизняної війни почав захищати свою Батьківщину, був двічі поранений в  роки Великої Вітчизняної війни за мужність та відвагу його нагороджено орденом «Червоного прапора» та присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
  • Чіп Борис Миколайович, 1946 р.н. закінчив Полтавський педагогічний інститут, член Спілки письменників України, автор багатьох книг, серед них поезія «Серпневий світанок», повість для дітей «Повернення легкокрилки», «Очі мого батька», «Жнивень», «Серпневе освідчення», «На рожевім проскакав коні»,багато його віршів покладено на музику одна з пісень «Журавка». За переклад поезії С. Єсеніна нагороджений літературною премією Сосюри. Написав вібрето до опери «Сулейман і Роксолана»
  • Сіренко Володимир Федорович, 1960 р.н. закінчив Київську консерваторію ім. Чайковського, диригент, заслужений діяч мистецтв, художній керівник і головний диригент національного академічного симфонічного оркестру України.

        Сучасність населеного пункту:

Гордістю і прикрасою Покровської Багачки є сучасна, двоповерхова школа. Вона наймолодша в селі, їй всього 15 років. Функціонують дільнична лікарня, ФАП, сільський будинок культури, аптека, пошта, вет. лікарня, поштовий вузол зв’язку, дитячий садок. З 1998 року відновила своє існування Свято-Покровська церква. Село економічно розвинуте за рахунок сільського господарства. На селі функціонують три політичних осередки. Населення політично свідоме про що свідчать результати виборів, в середньому голосує 75% населення.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь